Словник синонімів української мови. 2014.
спокушати — а/ю, а/єш і рідко споку/шувати, ую, уєш, недок., спокуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Викликати сильне бажання мати що небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати. || Бути принадним, спокусливим. || Викликати… … Український тлумачний словник
спокушати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
кусити — спокушати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
дурити — дурю/, ду/риш, недок., перех. Обдурювати кого небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. || Ставитися до кого небудь недобросовісно, нечесно. || Спокушати, зводити (дівчат). Дурити голову … Український тлумачний словник
зваблювати — юю, юєш, недок., зва/бити, блю, биш; мн. зва/блять; док., перех. 1) Привертаючи увагу, викликаючи цікавість, притягати. 2) Викликати у кого небудь бажання щось робити, мати що небудь; відривати від чого небудь, спокушаючи чимось. || Викликати у… … Український тлумачний словник
знаджувати — ую, уєш, недок., зна/дити, джу, диш, док., перех. Викликати у кого небудь захоплення, зачарування ким , чим небудь; зваблювати, спокушати. || Приваблювати, вабити до себе чим небудь принадним, звабливим. || Перетягувати, переманювати до себе,… … Український тлумачний словник
кричати — чу/, чи/ш, недок. 1) неперех. Видавати крик; волати, галасувати, репетувати. || Голосно плакати, ридати, голосити. || Видавати пронизливі звуки (про тварин, птахів). || перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти (про гудок, сирену тощо). 2) перех.… … Український тлумачний словник
обдурювати — юю, юєш, недок., обдури/ти, дурю/, ду/риш, док., перех. і без додатка. 1) Вводити кого небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити. || Казати неправду; брехати. || рідко. Не виконувати обіцянки,… … Український тлумачний словник
обманювати — юю, юєш, недок., обману/ти, ману/, ма/неш і розм. обмани/ти, маню/, ма/ниш, док., перех. 1) Словами, вчинками або діями вводити в оману кого небудь; обдурювати. || Казати неправду; брехати. || Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати… … Український тлумачний словник
